- збуй
- збу́я, ч., діал.Розбійник, грабіжник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
збуй — іменник чоловічого роду, істота розбійник діал … Орфографічний словник української мови
збуй — Збуй: розбійник [24;51;III,IV,IX;XII] розбійник, бешкетник [20;33] розбійник, розбишака [52] … Толковый украинский словарь
збуй — збуя, ч. Гж. Розбійник, злочинець, розбишака. Ты, збую, нещасни[й!] … Словник лемківскої говірки
збуй — розбійник … Лемківський Словничок